Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2015 року Справа № 911/2419/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя Судді:Борденюк Є.М., Кривда Д.С., Могил С.К. (доповідач),розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу закритого акціонерного товариства "МакарОВО" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2015 та рішення господарського суду міста Києва від 13.08.2015 у справі № 911/2419/15 за позовомзакритого акціонерного товариства "МакарОВО"дотовариства з обмеженою відповідальністю "Рейкон"третя особапублічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра"провизнання недійсними свідоцтв про право власності та скасування державної реєстрації права власності,

за участю представників: позивача: Ігнатенка С.Б., Кобець Т.М.,відповідача: Герасиміва А.Й.,

третьої особи: Колосюка С.Л., (у судовому засіданні 22.12.2015 оголошувалась перерва до 29.12.2015 в порядку ст. 77 ГПК України),

В С Т А Н О В И В :

У червні 2015 року закрите акціонерне товариство "МакарОВО" звернулось до господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Рейкон", за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра", приватного нотаріуса Макарівського районного нотаріального округу Київської області Дурицького А.П., про: визнання недійсним виданого відповідачу свідоцтва на право власності на нерухоме майно - цілісно-майновий комплекс загальною площею 8 276 м2, що знаходиться за адресою: Київська область, Макарівський район, с. Калинівка, вул. Київська, 43 та складається з 12 будівель, видане приватним нотаріусом Макарівського районного нотаріального округу Київської області Дурицьким А.П. за реєстровим № 248; визнання недійсним виданого відповідачу свідоцтва на право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 3222755102:00:003:0008 загальною площею 4,9293 га, розташовану за адресою: Київська область, Макарівський район, с. Калинівка, вул. Київська, 43 на якій розташований майновий комплекс, цільове призначення земельної ділянки - для промислового використання (виробництва харчових продуктів), видане приватним нотаріусом Макарівського районного нотаріального округу Київської області Дурицьким А.П. за реєстровим № 249; визнання недійсним виданого відповідачу свідоцтва на право власності на комплект обладнання для переробки курячих яєць у комплектації, що знаходиться за адресою: Київська область, Макарівський район, с. Калинівка, вул. Київська, 43, видане приватним нотаріусом Макарівського районного нотаріального округу Київської області Дурицьким А.П. за реєстровим № 250; про скасування державної реєстрації права власності відповідача на нерухоме майно - цілісно-майновий комплекс загальною площею 8 276 м2, що знаходиться за адресою: Київська область, Макарівський район, с. Калинівка, вул. Київська, 43 та складається з 12 будівель та права власності відповідача на земельну ділянку, кадастровий номер 3222755102:00:003:0008 загальною площею 4,9293 га, розташовану за адресою: Київська область, Макарівський район, с. Калинівка, вул. Київська, 43.

Ухвалою господарського суду Київської області від 15.06.2015 позовну заяву та додані до неї документи направлено за підсудністю до господарського суду міста Києва.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.07.2015 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра".

Рішенням господарського суду міста Києва від 13.08.2015, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2015, в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятими рішенням місцевого та постановою апеляційного господарських судів, позивач звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить їх скасувати і прийняти нове рішення про задоволення позову.

В обґрунтування заявлених вимог скаржник посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Переглянувши в касаційному порядку оскаржені судові рішення колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, рішенням господарського суду Київської області від 18.04.2012 у справі № 26/058-11 позовні вимоги ПАТ КБ "Надра" до ЗАТ "МакарОВО" про стягнення 27 170 947, 01 грн. задоволено. На виконання рішення господарським судом Київської області 03.05.2012 видано відповідний наказ.

Крім цього, рішенням господарського суду Київської області від 10.05.2012 у справі №26/064-11 задоволено позовні вимоги ПАТ "КБ "Надра" до ЗАТ "МакарОВО" про стягнення 1 400 513, 23 грн. заборгованості за кредитом в Євро, 405 564, 63 грн. заборгованості за процентами в Євро, 8 684 238, 15 грн. заборгованості за кредитом у гривні, 3 969 860, 20 грн. заборгованості за процентами у гривні, 1 240 451, 53 грн. інфляційної складової боргу. На виконання вказаного рішення господарським судом Київської області 28.05.2012 був виданий відповідний наказ.

У відділі примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України перебувало зведене виконавче провадження № 33719968 з примусового виконання наказів № 26/058-11 від 03.05.2012 та № 26/064-11 від 28.05.2012, виданих господарським судом Київської області.

В ході здійснення виконавчого провадження 05.07.2012 державним виконавцем проведено опис та арешт майна боржника (ЗАТ "МакарОВО"), яке знаходиться за адресою: Київська область, с. Калинівка, вул. Київська, 43, про що складений відповідний акт і майно передано на реалізацію товариству з обмеженою відповідальністю "ТД Еліт сервіс".

Товариством з обмеженою відповідальністю "ТД Еліт сервіс" 04.02.2013 проведено прилюдні торги/аукціон з реалізації арештованого майна, що належить ЗАТ "Макарово", переможцем яких визнано товариство з обмеженою відповідальністю "Рейкон"; кошти від реалізації майна перераховані на спеціальний рахунок ДВС України.

Головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України 08.02.2013 складені відповідні акти про реалізацію предмета іпотеки № 32766964-1/9, № 32766964-2/9 та акт про проведений аукціон № 32766964-3/9.

Зазначені обставини встановлені та підтверджуються рішенням господарського суду Київської області від 17.10.2014 у справі № 911/4822/13, залишеним без змін постановою Вищого господарського суду України від 30.03.2015.

На підставі вказаних актів державного виконавця, затверджених 08.02.2013 начальником відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, приватним нотаріусом Макарівського районного нотаріального округу Київської області Дурицьким А.П. 22.02.2013 відповідачу видані: свідоцтво про право власності на цілісний майновий комплекс, який знаходиться за адресою: Київська область, с. Калинівка, вул. Київська, 43, що складається з 12 будівель, реєстрація права приватної власності якого підтверджується витягом № 683113 від 22.02.2013 про реєстрацію права власності на нерухоме майно; свідоцтво про право власності на земельну ділянку площею 4,9293 га, кадастровий номер 3222755102:00:003:0008 призначену для промислового використання, розташовану за адресою: Київська область, Макарівський район, с.Калинівка, вул. Київська, 43, загальною вартістю 2 602 040 грн., реєстрація права приватної власності якої підтверджується витягом № 686085 від 22.02.2013 про реєстрацію права власності на нерухоме майно; свідоцтво про право власності на рухоме майно - комплект обладнання для переробки курячих яєць.

В подальшому, рішенням господарського суду Київської області від 17.10.2014 у справі № 911/4822/13, яке набрало законної сили, визнані недійсними результати проведених 04.02.2013 прилюдних торгів/аукціону з реалізації належного ЗАТ "Макорово" майна цілісного майнового комплексу, що знаходиться за адресою: Київська область, Макарівський район, с. Калинівка, вул. Київська, 43, земельної ділянки кадастровий номер 3222755102:00:003:0008 загальною площею 4,9293 га, на якій розташований майновий комплекс та комплект обладнання для переробки, оформлених протоколами: № 00-0026/12 від 04.02.2013, № 00-0026/12-1 від 04.02.2013, № 00-0026/12-2 від 04.02.2013 та затверджених актами державного виконавця № 32766964-1/9, № 32766964-2/9 та № 32766964-3/9 від 08.02.2013.

Таким чином, позивач, вважаючи підтвердженими належними доказами недійсність виданих приватним нотаріусом Макарівського районного нотаріального округу Київської області Дурицьким А.П. свідоцтв, звернувся з даним позовом до суду про визнання їх недійсними, виходячи з положень ст. ст. 215, 216 Цивільного кодексу України, а також скасування державної реєстрації прав власності відповідача на зазначене нерухоме майно.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог місцевий господарський суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що права особи, яка вважає себе власником майна не підлягають захистові шляхом задоволення позову до набувача з використанням правового механізму, встановленому ст. 215, 216 Цивільного кодексу України. Такий захист можливий лише шляхом задоволення віндикаційного позову, якщо для цього існують підстави, передбачені ст. 388 Цивільного кодексу України, які дають право витребувати в набувача це майно. Водночас, визнання недійсними свідоцтв про право власності на придбане відповідачем при проведенні прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна та скасування державної реєстрації прав власності на це майно буде порушенням права власності відповідача, яке в силу ст. 321 Цивільного кодексу України є непорушним.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на таке.

Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та враховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, а відтак є правочином.

Разом з тим, саме свідоцтво про право власності не є правочином, його наслідком не є виникнення, зміна чи припинення правовідносин. Свідоцтво про право власності є лише документом, яким оформлюється (підтверджується) право власності.

Захисту підлягають лише ті права, які належать позивачу, за умови, що ці права дійсно порушуються іншими особами, а необхідною умовою при зверненні до суду з позовом щодо захисту порушеного права є обов'язкова наявність на момент звернення існування спору щодо порушеного права або сам факт вчинення порушення.

Судами обох інстанцій встановлено, що підставою для визнання недійсними результатів проведених 04.02.2013 прилюдних торгів/аукціону з реалізації належного позивачу майна, переможцем яких визнано товариство з обмеженою відповідальністю "Рейкон", стало саме порушення процедури з реалізації арештованого майна спеціалізованою організацією з реалізації нерухомого арештованого майна - товариством з обмеженою відповідальністю "ТД Еліт сервіс", яка перевищила свої повноваження, а не відсутність підстав для реалізації майна, якими є рішення господарського суду про стягнення з позивача заборгованості на користь публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра".

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захистові шляхом задоволення позову до набувача з використанням правового механізму, установленого ст.ст. 215, 216 Цивільного кодексу України. Такий захист можливий лише шляхом задоволення віндикаційного позову, якщо для цього існують підстави, передбачені ст. 388 Цивільного кодексу України, які дають право витребувати в набувача це майно.

Так, ст. 388 Цивільного кодексу України передбачені підстави для витребування власником майна від добросовісного набувача - у випадках, коли майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Разом з тим, судами обох інстанцій встановлено, що у матеріалах справи відсутні докази того, що відповідачем дійсно вчинені порушення при отриманні правовстановлюючих документів на майно, придбане при проведенні прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, визнаних в послідуючому рішенням суду недійсними.

Крім цього, згідно зі ст. 330 Цивільного кодексу України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває на нього право власності, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребувано у нього.

Відповідно до ч. 2 ст. 388 Цивільного кодексу України, майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно продане у порядку, встановленому для виконання судових рішення.

Таким чином колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для визнання недійсними свідоцтв про право власності, які були видані відповідачу на майно, придбане при проведенні прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна.

Оскільки вимога про скасування державної реєстрації в даному випадку є похідною від вимоги про визнання недійсними свідоцтв про право власності, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відмову у скасуванні державної реєстрації прав власності товариства з обмеженою відповідальністю "Рейкон" на придбане нерухоме майно.

Інші доводи скаржника спростовані місцевим та апеляційним господарськими судами.

Згідно з ч. 2 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції не вбачає підстав для скасування рішень господарських судів у даній справі, оскільки в межах касаційного провадження скаржником не доведено порушення або неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а викладені у касаційній скарзі доводи не спростовують висновків місцевого та апеляційного господарських судів.

Керуючись ст. ст. 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу залишити без задоволення, постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2015 - без змін.

Головуючий суддя Борденюк Є.М.

Судді: Кривда Д.С.

Могил С.К.